Весна, що завітала першого січня 2023 року, закликала розпочати рік з мандрівки Васильківськими ярами та балками, що розташовані поміж селами Велика Бугаївка, Гвоздів, Крушинка, Рославичі.
Мандрівка у 17 кілометрів обʼєднала прогулянку цікавими місцями Київщини, до яких належать Васильківські карпати та Діденцеве провалля, яке ще називають Бугаївськими ярами.
Така тепла погода (+15°C) першого січня принесла приємні враження ZEBRATRIP та напевно птахам, які переховуючись у кущах, наспівували пісні. Нескінченні яри один за одним намагалися вразити уяву неймовірними краєвидами.
Прямуючи до місця старту маршруту через село Велика Бугаївка, вулички поступово звужувалися, немов хотілии взяти у свої обійми. Сторонами стояли давні хати, що періодично чергувалися з сучасними будинками. Знадобилося 7 хвилин крутіння керма вліво-вправо, аби дістатися на те місце , звідки і почалася першесічнева мандрівка Васильківськими ярами та балками. Тут лишився залізний кінь, а далі вже понесли ноги 😀.
Маршрут починається саме з крутого схилу, де відкривається краєвид на долину річки Крушинка, в якій поколіно стоять дерева.
Панорама на долину річки Крушинка
Березовий гай — тільки спитай! Скільки соку навесні збирають місцеві. Одна береза намагається виглядати краще іншої.
Березовий гай
Під час прогулянки, періодично доводиться оглядатися назад, бо наче дерева одні й ті самі, а от про пейзажі цього не скажеш.
Перший високий пагорб, з якого добре проглядається неймовірна панорама — розкидані поодинокі сосни.
Ландшафтний заказник Васильківські Карпати створений на основі великої балки з прилеглими ярами, по днищу якої протікає річка Бугаївка, ліва притока річки Стугна.
Схили у верхній частині рельєфу балок вкриті лучно-степовою рослинністю, серед яких ростуть миколайчики пласкі, цикорій дикий, материнка, звіробій та інше різнотрав'я.
Місцевість належить до об'єктів природно-заповідного фонду Київської області, та дехто нехтує цим статусом, бо напревеликий жаль, порушує режим заказника. Ажде помітні свіжі сліди протектора квадроциклів або джипів.
У днищі балки знаходяться залишки штучного ставку . В даний час його більшу частину вкриває крига, а на березі шепоче очерет. З іншої сторони ставку є лавочка та столик — гарне місце перепочити.
Піднявшись схилами балок на гору, одразу зустрічає поле, яке знаходться у сільськогосподарському використанні. Зараз воно контрастує своїми зеленими кольорами.
Пройдено приблизно 3 км маршруту (~1,5 години з урахуванням часу на світлини), стільки ж повертатися у звортньому напрямку, але іншими стежками. А попереду чекає продовженя мандрівки до Бугаївських ярів.
Діденцеве провалля — цікаве місце у Київській області, що представляє собою балку з численними прилеглими ярами глибиною до 10-15 метрів. Хтось називає його Казковий яр, а хтось Бугаївськи яр, та напевно більш важливішим є його вигляд.
Бугаївські яри
Маючи досвід мандрівок іншими регіонами України, ця місцевість оразу нагадала літньо-осінні мандрівки ZEBRATRIP Подніпровськими схилами, особливо Трахтемирівський півострів та Дударівські яри. Деякі невеликі пірамідки зустрічаються поруч з селом Халепʼя. Головною особливістю Діденцевого провалля є те, що поміж цих пірамідок є стежки і можна походити скрізь.
Казковий Яр
На цих «пірамідках» вперше довелося побувати у грудні 2022 року, коли їх присипало снігом. Але тоді можливість спускатися цими стрімкими схилами була відсутня, адже глина. Та вже за місяць пощастило знову побачити цю локацію та навіть зʼїхати у яр, наче на лижах. 😂 Але все це лишилося поза кадром. Будьте обережні! Якщо гарна погода та тепло — це не означає, що глина не слизька! 🤞
Що до походження назви провалля, то скоріш за все вона пов'язана з давніми слов'янами, що заселяли ці землі, мали свої поселення і займались господарством. Діденцем в ті часи називали земельне господарство близьких родичів.
Поруч з проваллям встановлена дерев'яна скульптура, що зображає старослов'янського бога вітрів Стрибога. Його вважали покровителем мандрівників і купців. Скульптура розташована на зірці «Алатир», за слов'янською міфологією вона символізує око бога Рода, який зародив життя і з його подиху сам Стрибог народився.
Стрибог на зірці Алатир
Стрибог — старослов'янський бог вітрів
У цій місцевості з давніх часів вирувало життя, адже саме тут проходив Чорний шлях — торгівельна розгалуджена магістраль, якою користувалися кочівники, перетинаючи Україну.
Звідки виникають такі провалля? Все доволі просто, у цій місцевості поширені водорозчинні породи — гіпси, які взаємодіють з підземними водами, розчиняються та утворюються великі підземні порожнини, що називаються карстові пустоти. А потім час робить своє діло.
Діденцеве провалля
1 січня 2023
Загалом позаду лишилися 17 км виткої стежки, а попереду вже горячим шоколадом розлилося вечірнє сонце та зробило настрій ще солодшим.
Відгуки (1)