Національний музей історії України — це чудова можливість доторкнутися до минулого, щоб зрозуміти сьогодення та спробувати зробити кращим майбутнє.
Історія одного з провідних музеїв держави розпочалася понад сто років тому, у 1899 році. Зусиллями української інтелігенції наприкінці ХІХ століття зібрано багато пам'яток старовини України. Значний внесок зробили зокрема родини Терещенків та Ханенків.
Найпершим у музеї був сформований археологічний відділ, який очолив видатний український археолог Вікентій Хвойка. Нині зали музею представляють експонати від стародавніх часів і до сьогодення. Демонструють героїчне минуле та боротьбу за незалежність у наш час.
Виставка «Скіфське золото» представлена артефактами, датованими VІІ - IV століттям до н.е. Це чудова можливість зазирнути у космос людей, що жили понад 2500 років тому у степах між Дунаєм та Доном.
Завдяки стрімкому розвитку металургійної справи у першому тисячолітті до н.е. скіфські майстри досягли неабиякої майстерності у обробці м'якого та рідкісного металу — золота. Обладунки царів, прикраси, кінська збруя — стали витворами коштовного мистецтва. Скіфський звіриний стиль та скіфські орнаменти зараз відомі у всьому світі.
Більшість речей знайдені у Дніпропетровській, Черкаській, Запорізькій, Донецькій областях і Криму, демонструють неперевершену майстерність скіфів. Особливе місце займає Пектораль — оригінал якої можна побачити в Музеї історичних коштовностей.
Ритуальні та потойбічні уявлення мешканців степу демонструє навершя з зображенням бога Папая, який вважався прабатьком скіфів і скіфських царів.
Пектораль скіфів (курган Товста Могила, Дніпропетровська область, середина IV ст. до н.е.)
Ритуальне навершя із зображенням скіфського бога Папая. (Дніпропетровська область. IV ст. до н.е)
Зворотня сторона ритуального навершя знайденого Вікентієм Хвойкою
Фігурка Вепр (кінець IV ст. до н.е) — символ скіфської епохи, бог перемоги
Оббивка горита із зображенням сцен із життя Ахілла (Мелітопольський курган, Запорізька область. IV ст. до н.е)
Сцени із життя Ахілла
Археологічні знахідки демонструють життя давніх мешканців Східної Європи. Боротьба за існування змусила їх навчитись виготовляти одяг із шкур тварин, інтенсивно заселяти печери, будувати штучні наземні житла, не тільки використовувати, а й добувати вогонь.
Численні артефакти знайдені Вікентієм Хвойкою знайомлять з трипільцями — потужньою цивілізацією землеробів та скотарів, які винайшли колесо і гончарне коло, почали опалювати глиняний посуд ще 6 тисяч років тому.
Знахідки цих часів є свідком того, як виникла держава східних слов'ян, що стала у свій час найвпливовішою за правління династії Рюриковичей, сприйняла через Візантію християнську культуру, здобула військову силу та займала велику територію між Чорним і Балтійським морями. Амбіції удільних князів роздробили її, а монгольська навала завдала удару, від якого важко було відновити свою політичну цілісність.
Глек - «календар» (IV ст. с Ромашки, Київська обл.)
Золоті прикраси античного виробництва (IV - III ст. до н.е. Північне Причорномор'я)
Захист та прикраса для коней
Трипільська культура
Реконструкція частини ткацького верстату з відтяжками (кінець IV - початок III ст. до н.е. с. Жванець, Хмельницька область)
Диск-календар (Середньодніпровська культура, кінець III - початок II тис. до н.е. с. Бортничі, Київська обл.)
Монети срібні (Середне Подніпров'я II ст.)
Світильники (IV ст.)
Аристократична гра хнефатафл (популярна у IX - XI cт.), завезена на Русь вікінгами
Схема покарань за «Руською Правдою»
Прикраси жіночі
Тризуб (десятинна церква)
Люстра часів Київської Русі
Фрагменти фресок з Десятинної церкви X - XII ст.
Литовське проникнення, польська експансія та татарська агрессія суттєво вплинули на перебіг подій в усіх сферах суспільного життя. Найзнаковішими подіями стало поширення Магдебурського права на українських теренах, яке сприяло формуванню нових рис ментальності місцевого населення.
Важливі процеси в соціальній сфері призвели до виникнення нової соціальної групи — козацтва, як нової еліти, що небезпідставно претендувала на роль політичного лідера та владу.
Козацьку винахідливість, навички та оригінальність прийнятих рішень демонструє представлений у музеї чумацький віз, який був символом добробуту та захисником життя степових мандрівників. Козаки, у разі небезпеки, перетворювали десяток возів на фортецю, встановлювали гармати та тримали оборону проти переважаючих сил ворога.
Чумацький віз (мажа)
Польські монети періоду пізднього Середньовіччя
Лицарські обладунки
Зал експонатів Середньовіччя
Значна підримка православною церквою дій держави у XVIII ст. ще більше зміцнила владу Російської імперії. Це не могло залишитись поза увагою імператриці Єлизавети Петрівни, тому під час свого візиту до Києва у 1744 році, дотримуючись традицій тогочасних монархів Російської імперії, вона подарувала багато прикрашену карету новопоставленому київському митрополиту Рафаїлу Заборовському.
Такий подарунок чудово демонструє розмах та значення київської еліти часів Гетьманщини. Адже вишуканий кінь, колісниця і карета з давніх часів були важливою ознакою, що вказували на приналежність власника до представників світської чи духовної еліти.
В таку карету запрягали дві або три пари породистих рисаків. Керував нею кучер, а супроводжували форейтори.
Герб, який прикрашає двері карети
Амортизаційна частина карети
Вигляд карети зсередини
Відповідно до геополітичних інтересів великих держав відбулося територіальне роз'єднання українських земель між Австрійською та Російською імперіями. У XIX ст. розпочалося формування модерної української нації, ускладнилася соціальна структура та політизувалося суспільне життя.
Українська інтелігенція незважаючи на заборону та переслідування відроджувала мову, розширяла сферу її вжитку, насамперед в культурному середовищі.
Цьому процесові сприяла творчість родоначальника української літератури Івана Котляревського, його поема «Енеїда» стала першим твором нової української літератури, написаним народною мовою. Особливе місце займають твори талановитого прозаїка Г. Квітки-Основ’яненка, відомого байкаря Є. Гребінки, геніального поета Тараса Шевченка.
В українській архітектурі стає помітним поширення стилю модерн, в якому побудовано залізничні вокзали Києва, Львова, Харкова, перший в Україні критий ринок — Бессарабський.
Період позначений також завершенням промислового перевороту і переходом до індустріалізації, суть якої полягала в тому, що промисловість мала переважати над сільським господарством, а важка промисловість над легкою.
Диван з червоного дерева (поч. XIX ст. Російська імперія)
Монети Російської імперії
Облігації
Коробка для цукерок фабрики «Жорж Борман» (кін XIX ст. Російська імперія)
Печатки ремісничих цехів: ткацького, кушнірського та дрібних крамарів (м. Київ XIX ст.)
Алчевська Х.Д. (1841-1920) — відомий педагог, яка власним коштом утримувала недільні школи на Слобожанщині
Розділені між Російською і Австро-Угорською імперіями українські землі зустріли ХХ століття, яке стало справжнім випробуванням для багатомільйонного українського народу. Не бажання царатом вирішувати національне питання створило умови для розгортання революційного руху.
Загальне політичне піднесення та самостійницькі настрої підготували грунт визвольної революції. В подальшому територія України стала ареною багатьох воєнних конфліктів та протистоянь.
Голодомори, трудова експлуатація, полум'я воєн та репресії довелося пережити українцям в боротьбі за свободу та незалежність.
Але більшість українським земель увійшли до складу однієї держави — СРСР, відбулося культурне та духовне піднесення. Наукові та творчі досягнення українців стали неперевершеним доказом існування волелюбної нації.
Після років тривалої боротьби, у серпні 1991 року на політичній карті світу з'явилась нова держава — Україна
Кабінет Михайла Грушевського — голови Української Центральної Ради УНР
Гривні часів УНР
1000 гривень
Хліб державі
ГУЛАГ
Справи на столі слідчого ГУЛАГ
Проголошення незалежносі — рішення народу, який політично, економічно, духовно готов був взяти відповідальність на себе. У 90-х рр. Україна пережила економічний хаос та позбулась радянського підходу у формуванні державної системи.
ХХІ ст. розпочалось з піднесення політичної активності. Памаранчева революція та Революція Гідності продемонстрували готовність суспільства захищати демократичний шлях розвитку, про що розповідають експозиції музею.
Виклик сьогодення — АТО, сторінка, яку створюють сучасники, адже історію пишут не науковці, а ті хто живуть поряд...
Інсталяція АТО
Футболка, що належила прибалту, який загинув в АТО
Піаніно з Майдану Незалежності (2014)
Революція 2014 року
Революція Гідності 2014
Помаранчева революція (2004)
Київське динамо за Лобановського
Краватка, у яку в ніч на 28 червня 1996 року був одягнений один з авторів Конституції України Михайло Сирота
Загальний вид експозиції
Цікаві експонати розмістилися найвище — на останньому поверсі музею. Реалістичні мініатюри літаків, теплоходів, ракет, трамваїв та тепловозів, що вражають схожістю з оригіналами дають змогу краще уявити минуле.
Більшість макетів та моделей, що експонуються потрапили до музею у вигляді подарунків від офіційних радянських делегацій. У свій час ці макети і моделі демонстрували перемоги радянської промисловості у соціалістичних змаганнях.
Серед макетів та моделей можна побачити:
Морське судно Григорій Ковтун (сучасна назва Київська Русь)
Пасажирське судно
Модель судна Дружба народів СССР
Модель луганського тепловоза
Макет нафтової вишки з Нижньовартовська (якщо не сіли батарейки, то гарно грає)
Модель президентського літака Ту-134 А-3
Модель буксирного пароплава
Відгуки (0)