Мандруючи Закарпаттям ❤️, ранок, сонячна погода, їду на автомобілі, за планом Синевирський перевал та одноденний похід на гору Камʼянка. Але плани дещо змінила раптова ідея 😁 викарабкатись на гору Пікуй.
Без вагань всі згодні (мій пес та я), прийнято рішення зупинитись у Біласовиці та йти пішки, бо кліренс не дуже 🤞.
Але покрутивши туди-сюди гугла, пишуть, що наче є дорога. Вирішив спробувати, та не прогадав. За пару кілометрів вже село Мішкеровиця, а далі ще повільніше дістався села Борсучини, де місцевий дядько Микола сказав: «Став свого залізного коня, тут його ніхто не буде чіпати».
Вилізли ми з моєю маленькою 🐕, взяли речі, а тим часом Микола каже: Тобі ось через річку — там знайдеш порічку та рушай, а далі ти знаєш, посміхнувся та махнув рукою у напрямку хати — «якщо, що заходь».
Старт від притоки річки Латориця
Вирушили ми на Пікуй, спочатку городи, потім корови та кози ховались у траві.
Вид назад, огороди та поля
Поступово почався ліс, ми зраділи, бо сонце палке про себе нагадувало.
Починається ліс
Поступово з набором висоти, карабкатись стає дедалі важче, але комарі стають мотиватором рухатися швидше.
Перша зупинка біля гірської річки (вид зверху)
Впевненно долаємо ці навантаження та досягаємо гірського джерела, що знаходиться на висоті 1070 метрів.
Гірське джерело
Вода холодна та смачна, за 10 хвилин відпочинку рушили далі. Ліс починає закінчуватися, а зʼявляються хвойні та кущі.
Поруч з джерелом, вид вниз
Вже майже у кінці лісу звернув увагу на бук, у якого кора була у вигляді серця, тому оразу воно отримало назву «Серце кохання» ❤️ (48.825206, 23.012075).
Бук «Серце кохання»
Вийшовши з лісу у очі кидається місце для чергового привалу, його неможливо пройти повз, адже тут починаються гарні панорами.
Перші панорами з гори Пікуй
Піднявши голову стає помітним, як у гору біжить витка стежка, до самої вершини.
Закінчується ліс
Побігла стежина до вершини
Відпочивши, гоу-гоу на вершину гори Пікуй, бо це ж одноденний маршрут, а попереду ще треба повернутися до місця висадки десанту та дістатися на Синевирський перевал.
Вид вниз
Коли хмари вкрили гори, а нічна темрява не хотіла поступитись вранішньому сонцю, один промінчик доторкнувся холодного каменю і народилась квітка — Камʼяна троянда 🌸.
Камʼяна троянда (Молодило гірське)
Тепер вона чекає на зустріч два літні місяці — липень та серпень на кінчику вершини гори Пікуй.
Мені тоді пощастило і я її зустрів 😇. То була зустріч з прекрасним: альпійські квіти, сонячна погода, неймовірні скелі та незаймана природа.
Неймовірні враження залишив літній похід на гору Пікуй 1408 м у Закарпатській області. Маршрут на гору Пікуй з Біласовиці зайняв 5 годин у дві сторони та приблизно 2 літри води.
Відгуки (0)