Цікаві факти
- Бакота – це затока на Дністрі, яка знаходиться на території Національного природного парку «Подільські Товтри» – популярного місця серед туристів та паломників.
- У давнину, на місці Бакоти, розташовувались язичницькі капища, що славились своєю містичною силою.
- Зручне географічне положення Бакоти у часи Київської Русі (XII ст.) дозволяло контролювати транспортний шлях по Дністру, що перетворило місцевість у центр торгівлі, ремесел та сільського господарства.
- Край, де знаходиться Бакота у давні часи мав назву Пониззя, за Київської Русі — Русь Дольна, а починаючи з пізнього середньовіччя став Поділлям.
- Один з перших скельних монастирів Поділля у часи поширення християнства зʼявився саме у Бакоті, тому сьогодні сюди приїздить багато паломників.
- Сьогодні село Бакота не знайти на мапі, бо його затопили у 80-х роках минулого століття через будівництво Дністровської ГЕС.
- 6 років — саме стільки відбувалось затоплення села починаючи з 1981 року.
- Місцевість, де знаходиться головний оглядовий майданчик має назву «Біла гора».
Сьогодні Бакотою називають місцевість, що простягнулося вздовж однойменної затоки на Дністрі, біля залишків старого скельного монастиря.
Мальовничі береги, природа, розлив ріки та неосяжний горизонт приваблює сюди мандрівників та романтиків, а особливий мікроклімат цієї місцевості перетворює Бакоту на рекреаційну оздоровчу зону, яка активно розвивається в останні роки.
Про походження назви Бакота є дві версії – перша, румунського походження, слово «бокота», перекладається «шматок, кусень». Друга, давньоруського походження, означає «бажане, чудове місце».
Історія поселення Бакота багатогранна та яскрава, але закінчується трагедією та сумом її мешканців за малою батьківщиною. Село Бакота пережило скіфів, сарматів, русів, литовців, поляків, турків, трагедії ХХ століття, але не змогло побороти плани радянської влади у 1981 році, коли під час будівництва Дністровської ГЕС, населення було повністю виселено, а сам населений пункт затоплений.
Сьогодні цей терен України продовжує приваблювати усіх небайдужих – паломників та мандрівників. Велична панорама затоки, скельний монастир, а поряд з ним цілющі джерела, залишають теплу згадку про місце неймовірної енергетичної сили.
У давні часи, коли Сонце і Місяць ще не поділили між собою день і ніч, та взявшись за руки, кружляли небосхилом, у південних степах боронили рідну землю три мужні воїни.
Багато було ворогів, але стійко стояли захисники, не пускали темні сили нищити ліси та рівнини.
А коли прийшов їх час залишити землю, звернулись вони до Сонця і Місяця. Ті вислухали прохання та перетворили воїнів на три великі швидкі й глибокі ріки, щоб води їх завжди були перепоною для лихих людей та допомагали добрим.
З тих часів шумлять води Дністра, Дунаю та Дніпра українськими землями…