Один із провідних музеїв, який відображає історію України від найдавніших часів до сьогодення
| Час роботи | |
| пн - вт | 1000 до 1800 |
| ср | вихідний |
| чт - нд | 1000 до 1800 |
| дорослий | 90 грн |
| шкільний, студентський, пенсійний | 50 грн |
| екскурсія 45 хв. (1-2 особи) | 350 грн. |
| екскурсія 90 хв. (1-2 особи) | 550 грн |
| екскурсія 45 хв. (від 3 осіб) | 150 грн (з особи) |
| екскурсія 45 хв. пільгова (від 3 осіб) | 100 грн (з особи) |
| екскурсія 90 хв. (від 3 осіб) | 250 грн (з особи) |
| екскурсія 90 хв. пільгова (від 3 осіб) | 150 грн (з особи) |
Національний музей історії України — це чудова можливість доторкнутися до минулого, щоб зрозуміти сьогодення та спробувати зробити кращим майбутнє.
Історія одного з провідних музеїв нашої держави розпочалася понад сто років тому, у 1899 році. Зусиллями української інтелігенції наприкінці ХІХ століття зібрано багато пам'яток старовини України. Значний внесок зробили зокрема родини Терещенків та Ханенків.
Найпершим у музеї був сформований археологічний відділ, який очолив видатний український археолог Вікентій Хвойка. Нині зали музею представляють експонати від стародавніх часів і до сьогодення. Демонструють героїчне минуле та боротьбу за незалежність у наш час.
Виставка «Скіфське золото» представлена артефактами, датованими VІІ - IV століттям до н.е. Це чудова можливість зазирнути у космос людей, що жили понад 2500 років тому у степах між Дунаєм та Доном.
Завдяки стрімкому розвитку металургійної справи у першому тисячолітті до н.е. скіфські майстри досягли неабиякої майстерності у обробці м'якого та рідкісного металу — золота. Обладунки царів, прикраси, кінська збруя — стали витворами коштовного мистецтва. Скіфський звіриний стиль та скіфські орнаменти зараз відомі у всьому світі.
Більшість речей знайдені у Дніпропетровській, Черкаській, Запорізькій, Донецькій областях і Криму, демонструють неперевершену майстерність скіфів. Особливе місце займає Пектораль — оригінал якої можна побачити в Музеї історичних коштовностей.
Ритуальні та потойбічні уявлення мешканців степу демонструє навершя з зображенням бога Папая, який вважався прабатьком скіфів і скіфських царів.
Археологічні знахідки демонструють життя давніх мешканців Східної Європи. Боротьба за існівання змусила їх навчитись виготовляти одяг із шкур тварин, інтенсивно заселяти печери, будувати штучні наземні житла, не тільки використовувати, а й добувати вогонь.
Численні артефакти знайдені Вікентієм Хвойкою знайомлять з трипільцями — потужньою цивілізацією землеробів та скотарів, які винайшли колесо і гончарне коло, почали опалювати глиняний посуд ще 6 тисяч років тому.
Знахідки цих часів є свідком того, як виникла перша держава східних слов’ян під владою Рюриковичів, сприйняла через Візантію християнську культуру, здобула військову силу та займала велику територію між Чорним і Балтійським морями. Але амбіції удільних князів роздрібнили її на частини, а потім монгольська навала підвела риску під її історією.
Сподобалося місце? Поділися з друзями!
Відгуки (1)