Понеділок | 1000 - 1800 |
Вівторок | 1000 - 1800 |
Середа | Вихідний |
Четвер | 1000 - 1800 |
П'ятниця | 1000 - 1800 |
Субота | 1000 - 1800 |
Неділя | 1000 - 1800 |
Дорослий | 90 ₴ |
Студентський | 50 ₴ |
Шкільний | 50 ₴ |
Дитячий | 0 ₴ |
Пенсійний | 50 ₴ |
екскурсія 45 хв. (1-2 особи) | 350 ₴ |
екскурсія 90 хв. (1-2 особи) | 550 ₴ |
екскурсія 45 хв. (від 3 осіб) | 150 ₴ (з особи) |
екскурсія 45 хв. пільгова (від 3 осіб) | 100 ₴ (з особи) |
екскурсія 90 хв. (від 3 осіб) | 250 ₴ (з особи) |
екскурсія 90 хв. пільгова (від 3 осіб) | 150 ₴ (з особи) |
Національний музей історії України — це чудова можливість доторкнутися до минулого, щоб зрозуміти сьогодення та спробувати зробити кращим майбутнє.
Історія одного з провідних музеїв держави розпочалася понад сто років тому, у 1899 році. Зусиллями української інтелігенції наприкінці ХІХ століття зібрано багато пам'яток старовини України. Значний внесок зробили зокрема родини Терещенків та Ханенків.
Найпершим у музеї був сформований археологічний відділ, який очолив видатний український археолог Вікентій Хвойка. Нині зали музею представляють експонати від стародавніх часів і до сьогодення. Демонструють героїчне минуле та боротьбу за незалежність у наш час.
Виставка «Скіфське золото» представлена артефактами, датованими VІІ - IV століттям до н.е. Це чудова можливість зазирнути у космос людей, що жили понад 2500 років тому у степах між Дунаєм та Доном.
Завдяки стрімкому розвитку металургійної справи у першому тисячолітті до н.е. скіфські майстри досягли неабиякої майстерності у обробці м'якого та рідкісного металу — золота. Обладунки царів, прикраси, кінська збруя — стали витворами коштовного мистецтва. Скіфський звіриний стиль та скіфські орнаменти зараз відомі у всьому світі.
Більшість речей знайдені у Дніпропетровській, Черкаській, Запорізькій, Донецькій областях і Криму, демонструють неперевершену майстерність скіфів. Особливе місце займає Пектораль — оригінал якої можна побачити в Музеї історичних коштовностей.
Ритуальні та потойбічні уявлення мешканців степу демонструє навершя з зображенням бога Папая, який вважався прабатьком скіфів і скіфських царів.
Археологічні знахідки демонструють життя давніх мешканців Східної Європи. Боротьба за існівання змусила їх навчитись виготовляти одяг із шкур тварин, інтенсивно заселяти печери, будувати штучні наземні житла, не тільки використовувати, а й добувати вогонь.
Численні артефакти знайдені Вікентієм Хвойкою знайомлять з трипільцями — потужньою цивілізацією землеробів та скотарів, які винайшли колесо і гончарне коло, почали опалювати глиняний посуд ще 6 тисяч років тому.
Знахідки цих часів є свідком того, як виникла держава східних слов'ян, що стала у свій час найвпливовішою за правління династії Рюриковичей, сприйняла через Візантію християнську культуру, здобула військову силу та займала велику територію між Чорним і Балтійським морями. Амбіції удільних князів роздробили її, а монгольська навала завдала удару, від якого важко було відновити свою політичну цілісність.
Литовське проникнення, польська експансія та татарська агрессія суттєво вплинули на перебіг подій в усіх сферах суспільного життя. Найзнаковішими подіями стало поширення Магдебурського права на українських теренах, яке сприяло формуванню нових рис ментальності місцевого населення.
Важливі процеси в соціальній сфері призвели до виникнення нової соціальної групи — козацтва, як нової еліти, що небезпідставно претендувала на роль політичного лідера та владу.
Козацьку винахідливість, навички та оригінальність прийнятих рішень демонструє представлений у музеї чумацький віз, який був символом добробуту та захисником життя степових мандрівників. Козаки, у разі небезпеки, перетворювали десяток возів на фортецю, встановлювали гармати та тримали оборону проти переважаючих сил ворога.
Значна підримка православною церквою дій держави у XVIII ст. ще більше зміцнила владу Російської імперії. Це не могло залишитись поза увагою імператриці Єлизавети Петрівни, тому під час свого візиту до Києва у 1744 році, дотримуючись традицій тогочасних монархів Російської імперії, вона подарувала багато прикрашену карету новопоставленому київському митрополиту Рафаїлу Заборовському.
Такий подарунок чудово демонструє розмах та значення київської еліти часів Гетьманщини. Адже вишуканий кінь, колісниця і карета з давніх часів були важливою ознакою, що вказували на приналежність власника до представників світської чи духовної еліти.
В таку карету запрягали дві або три пари породистих рисаків. Керував нею кучер, а супроводжували форейтори.
Відповідно до геополітичних інтересів великих держав відбулося територіальне роз'єднання українських земель між Австрійською та Російською імперіями. У XIX ст. розпочалося формування модерної української нації, ускладнилася соціальна структура та політизувалося суспільне життя.
Українська інтелігенція незважаючи на заборону та переслідування відроджувала мову, розширяла сферу її вжитку, насамперед в культурному середовищі.
Цьому процесові сприяла творчість родоначальника української літератури Івана Котляревського, його поема «Енеїда» стала першим твором нової української літератури, написаним народною мовою. Особливе місце займають твори талановитого прозаїка Г. Квітки-Основ’яненка, відомого байкаря Є. Гребінки, геніального поета Тараса Шевченка.
В українській архітектурі стає помітним поширення стилю модерн, в якому побудовано залізничні вокзали Києва, Львова, Харкова, перший в Україні критий ринок — Бессарабський.
Період позначений також завершенням промислового перевороту і переходом до індустріалізації, суть якої полягала в тому, що промисловість мала переважати над сільським господарством, а важка промисловість над легкою.
Розділені між Російською і Австро-Угорською імперіями українські землі зустріли ХХ століття, яке стало справжнім випробуванням для багатомільйонного українського народу. Не бажання царатом вирішувати національне питання створило умови для розгортання революційного руху.
Загальне політичне піднесення та самостійницькі настрої підготували грунт визвольної революції. В подальшому територія України стала ареною багатьох воєнних конфліктів та протистоянь.
Голодомори, трудова експлуатація, полум'я воєн та репресії довелося пережити українцям в боротьбі за свободу та незалежність.
Але більшість українським земель увійшли до складу однієї держави — СРСР, відбулося культурне та духовне піднесення. Наукові та творчі досягнення українців стали неперевершеним доказом існування волелюбної нації.
Після років тривалої боротьби, у серпні 1991 року на політичній карті світу з'явилась нова держава — Україна
Проголошення незалежносі — рішення народу, який політично, економічно, духовно готов був взяти відповідальність на себе. У 90-х рр. Україна пережила економічний хаос та позбулась радянського підходу у формуванні державної системи.
ХХІ ст. розпочалось з піднесення політичної активності. Памаранчева революція та Революція Гідності продемонстрували готовність суспільства захищати демократичний шлях розвитку, про що розповідають експозиції музею.
Виклик сьогодення — АТО, сторінка, яку створюють сучасники, адже історію пишут не науковці, а ті хто живуть поряд...
Цікаві експонати розмістилися найвище — на останньому поверсі музею. Реалістичні мініатюри літаків, теплоходів, ракет, трамваїв та тепловозів, що вражають схожістю з оригіналами дають змогу краще уявити минуле.
Більшість макетів та моделей, що експонуються потрапили до музею у вигляді подарунків від офіційних радянських делегацій. У свій час ці макети і моделі демонстрували перемоги радянської промисловості у соціалістичних змаганнях.
Серед макетів та моделей можна побачити:
Сподобалося місце? Поділися з друзями!
Відгуки (1)