Будівництво фортець в епоху Середньовіччя було справою честі феодалів. Війни та конфлікти, боротьба за нові території та відновлення самостійності стають пріоритетними у стосунках між феодалами та державами, васалами та сюзеренами.
Замок Сент-Міклош на Закарпатті став одним з тих, хто пережив багато драматичних подій та політичних драм, разом з цим, в його серці зберіглася неймовірна історія кохання видатних особистостей свого часу, що вражає своєю силою та повертає віру в найкращі почуття.
Замок збудований у ХV ст. угорським бароном Імре Перені і відразу став центром Сент-Міклоської домінії. Ззовні він був схожий на стародавні романські фортеці, невеликий, але кремезний, з стінами завтовшки метр.
Двоповерхова будівля з двома триярусними вежами, обширними підвалами та віконцями-бійницями слугувала для захисту не лише прилеглого поселення, але й стратегічного перевалу «Руські ворота», що знаходився неподалік. Сам замок був добре захищений валами та ровами, а річка Латориця ставала додатковою перешкодою для ворогів.
Другий поверх Чинадіївського замку
Коли округ переходив до нового власника, мінявся й власник замку. У 1574 році домінію придбав Михаїл Телегді, він продовжив будівництво палацу, постійно мешкав тут, в подальшому його родина була похована у підземеллі церкви Святого Миколая.
Нове століття стало часом постійної зміни господарів замку. У 1610 р. на замок претендує Іштван Нярі, який очікував королівського дозволу на покупку близько 15-ти років. У 1640 р. замок стає власністю родини Лоньї, за правління якої на одній зі стін будівлі з'являється герб: щит із двома левами, що стоять навпроти один одного і тримають шаблю й жолудь, а над ними — чоловіча рука з мечем.
У 1657 р. замок сильно пошкодили польські війська князя Любомирського, що змусило його власників провести ґрунтовні відбудовчі роботи. З часом він втрачає своє стратегічне значення. Але попереду замок чекала неймовірна історія, що вразить політичну та аристократичну верхівку Європи.
У другій половині XVII ст. власником став правитель Трансильванії Ференц Ракоці Перший, після його смерті власність перейшла до його дружини Ілони Зріні, згодом – до сина, Ференца Ракоці Другого, національного героя Угорщини.
Імре Текелі та Ілона Зріні у мініатюрі
Ілона з молодих років опинилася у вирі політичних подій, була високоосвіченою жінкою, володіла угорською, хорватською, чеською, словацькою, сербською, польською, німецькою, французькою мовами, старогрецькою та латиною, добре знала математику, юриспруденцію, фортифікацію, балістику. У сімнадцять років вийшла заміж за князя Ференца Першого Ракоці і народила йому 3 дітей. Рід Ракоців протистояв Габсбургам, а за союзника мав Османську імперію.
У лютому 1682 р. в Сент-Міклоші відбулася зустріч княгині, яка на цей час вже була вдовою, з графом Імре Текелі, ватажком куруців – борців за незалежність Угорщини.
Спальня Ілони Зріні
Прекрасна Ілона була послідовницею першого чоловіка: ворогувала з Габсбургами і прагнула знайти підтримку в Порті, куди граф Текелі виїхав з дипломатичною місією. Але переговори провалилися, коханий опинився у в'язниці.
Одразу ж Габсбурги відрядили дванадцяти тисячне військо під командуванням генерала Енеаса Капрарі, щоб утихомирити непокірну княгиню та відібрати у неї іншу її власність, замок Паланок. Цій силі Ілона змогла протиставити тільки 2 тис. гвардійців і кілька сотень селян. З цією кількістю захисників вона тримала облогу впродовж 3 років.
Особисто віддавала накази, планувала вилазки, перевіряла пости і дозори, лікувала поранених і готувала їжу. Та не обійшлося без підкупу і зради. Начальник канцелярії Антонін Обслон через нерозділене кохання до власниці замку підробив листа від її чоловіка, або отруїв воду в колодязі, достеменно це невідомо, але його дії змусили Ілону капітулювати.
Завойовники позбавили її всякого статку, заборонили бачитися з дітьми, ув'язнили, а згодом вислали за межі Австрійської імперії. Останні роки свого життя вона провела в Туреччині разом з чоловіком.
Тим часом, історія замку Сент-Міклош продовжувалась. На початку XVIII ст. призначення будівлі як фортифікаційної споруди було змінено, востаннє її використали повстанці в 1711 р. під час антигабсбурзької війни 1703-1711 рр. — після поразки сюди відступив лідер руху, син Ілони, Ференц ІІ Ракоці.
Кімната-музей кельтської культури
З 1729 р. маєток переходить до володарів Мукачівської домінії Шенборнів, які користуватимуться ним понад два століття.
У часи Австро-Угорської імперії замок стає в’язницею. 1749 року довкола нього, за розпорядженням його тогочасного власника Ференца Башинди, закладено парк. Але в наступні десятиліття будівля починає стрімко занепадати та руйнуватися.
У 1943 р. Державна комісія угорських пам'яток мистецтва дослідила та почала реставрацію фортеці, робота не була завершена. Закарпаття увійшло до складу УРСР, і у повоєнні роки будівля використовувалася вже за різним призначенням і все більше руйнувалася.
Перші роки незалежної України були важким періодом у справі збереження культурних та архітектурних споруд. Вирішальним став 2001 р., коли держава віддала замок в оренду місцевому художникові Йосипу Бартошу.
На сьогодні замок став місцем культурного відродження краю, улюбленим місцем українських та зарубіжних туристів, тут відбуваються культурні заходи, мистецькі пленери та виставки, концерти класичної музики. У відновлених приміщеннях першого поверху відкрили музей.
Родинні герби власників замку
Закарпатський митець вирішив перетворити замок на палац кохання, адже у свій час тут народилося найвеличніше почуття, що змінило долю не тільки двох людей, але й долю цілого народу.
Нині мешканці замку трепетно зберігають пам'ять про незвичайну жінку – прекрасну Ілону. А Сент-Міклош вважають фортецею єднання. Він перетворився на яскраву туристичну локацію Закарпаття, куди прагнуть потрапити не тільки мандрівники і туристи, а й чоловіки, що прагнуть одружитися.
Саме тут вони просять руки своє обраниці, а все більше молодих пар проводять в замку весільні церемонії.
Тим, кому до вподоби лицарські турніри, зможуть примірити обладунки та відчути в своїх руках силу середньовічної зброї. Замок, що бачив неймовірні події, залюбки відкриє свої таємниці усім бажаючим.
Відгуки (0)